У публікації йдеться про основні зміни ідентичності української молоді в умовах війни. Відповідно до Закону України «Про основні засади молодіжної політики» до категорії «молодь» відносять жителів України віком 14–35 років. Національно-громадянська ідентичність молоді розглядається як передумова її стійкості та планування майбутнього. У більш широкому контексті поняття “молодь” розглянуто у попередньому аналітичному матеріалі експертів НІСД: “Хто така молодь? Вікові рамки в міжнародному контексті”.  

Термін «молодь» широко вживаний у державній політиці, соціальних дослідженнях, він важливий при визначенні тих, хто може користуватися державною та суспільною підтримкою, брати участь у програмах, заходах, ініціативах тощо. Молодь виокремлюють на основі сукупності низки характеристик, як-от: вік, особливості соціального становища, соціально-психологічні якості та ін. Згідно із Законом України «Про основні засади молодіжної політики» [1] молодь – це «особи віком від 14 до 35 років включно, які є громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах». Найчисленнішою групою української молоді є студентство.

Саме в молодому віці людина переходить від наслідування старших до самостійної діяльності, прагне створити щось нове, інколи абсолютно несхоже на те, що було у батьків. Ця інноваційна якість молоді – виключно важливий чинник оновлення суспільства. Порівняно з рештою соціальних груп молоде покоління має вищу готовність і прагнення до змін. Ці особливості зумовлені низкою чинників, зокрема: 

• нестабільністю становища і соціального переміщення, переходом від однієї форми діяльності до іншої; 
• економічною залежністю; 
• управлінською несамостійністю; 
• неврівноваженістю становища в рольовому виконанні функцій, видів діяльності, які молодь перебирає на себе і втрачає в міру фізичного, психічного дозрівання, підвищення компетентності.

Ідентичність молоді – це складний процес самовизначення, формування унікального «Я» через різноманітні ролі (зокрема, родинну, професійну, гендерну, етнічну) та ціннісні орієнтації, що допомагає молодій людині усвідомити своє місце та роль у суспільстві.

Трансформація ідентичності

Російсько-українська війна змінила ідентичність молоді, перетворивши її з переважно культурно-етнічної на національно-громадянську. Національно-громадянська ідентичність об’єднує молодь на основі цінностей свободи, єдності, волонтерства та активної боротьби за країну, міцного емоційного зв’язку зі своєю нацією, а також завдяки усвідомленню спільного майбутнього попри регіональні відмінності. Тобто молоді люди дедалі частіше називають себе українцями саме тому, що живуть в Україні, незважаючи на походження, і переносять цю громадянську самоідентифікацію на категорію єднання, яка традиційно була етнічною. 

Цей процес суттєво зміцнює внутрішню стійкість молоді, мобілізує до дій та визначає нову, потужнішу роль молодих людей у суспільстві. Сучасна українська молодь не просто «адаптується до війни», а формує власну модель громадянства, засновану на цінностях українства. Це підтверджують і результати всеукраїнського соціологічного дослідження ідентичності населення України (табл.).

Таблиця. Частка представників різного віку молоді у сфері утвердження української національної ідентичності та громадянської стійкості, %

Джерело: складено автором за [2].

Україна VS закордон 

Як засвідчують результати опитування 2025 р., що тривало в рамках проєкту «Голоси майбутнього», в Україні свідомо залишається 64,3 % молодих людей віком 14–35 років; за кордоном у пошуку власної траєкторії перебуває 31,4 %; лише 4,3 % опитаних бачать власне майбутнє за кордоном. Міграція для молоді перестає бути символом «кращого майбутнього» і трансформується у форму професійного зростання з подальшим поверненням. Молодь трактує виїзд за межі України як інвестицію в компетентності, а не втечу від відповідальності. За кордоном молоді фахівці відчувають себе «хорошими кадрами», але в Україні – суб’єктами змін. Саме цей статус суб’єктності стає вирішальним мотивом у прийнятті рішення про повернення. В Україні молодь відчуває не лише потребу в собі, а бачить можливості брати участь у просторі впливу та прямої дії. Набуті за кордоном знання та досвід повертаються додому у форматі проєктів, волонтерства, управлінських рішень та інституційного лідерства [3].

Національна ідентичність української молоді як ресурс виживання

Молоді люди повідомляють про втрати, яких зазнали після початку повномасштабного російського вторгнення, зокрема:

• зниження або втрату доходу;
• смерть друзів або членів сім’ї;
• погіршення психічного здоров’я;
• розрив стосунків з друзями та членами сім’ї тощо.

Психологи констатують виснаження війною. Як свідчать результати дослідження, 91 % молоді в Україні перебуває на межі емоційного вигорання [4]. У структурі ключових загроз молодь вважає війну одним із найбільших ризиків, надаючи під час опитування 4,39 бала із 5 можливих. Інші ризики респонденти оцінювали так: економічна нестабільність – 4,31 бала; неефективне управління – 4,07; корупція – 3,86 бала. Молоді люди також зазначають, що війна – це не просто ризик смерті, а повна неможливість планування [3]. 

Разом із тим, національна ідентичність в умовах війни постає не лише як культурна чи емоційна приналежність до певної спільноти, а як практичний ресурс виживання, солідарності та психологічної опори. Для молоді вона виконує функцію внутрішнього компаса, що допомагає витримувати тиск невизначеності, втрат і постійної загрози. У контексті воєнної агресії, масштабної дезінформації, втрат, переміщення, руйнування соціальних зв’язків саме національна ідентичність є внутрішньою опорою молодої людини, найважливішим чинником збереження цілісності особистості.

Що сприяє стійкості української молоді під час війни та в подальшому

Війна активізувала волонтерський рух серед молоді, посилила патріотичні настрої та згуртувала суспільство навколо спільної мети – перемоги та відбудови України. Саме молодіжні ініціативи, спрямовані на підтримку військових, внутрішньо переміщених осіб, а також розвиток місцевих громад, свідчать про високий рівень соціальної стійкості, громадянської активності та готовності брати активну участь у процесах відновлення країни. Показово, що, на думку 57 % опитаних, бути стійкими в умовах війни – це насамперед підтримка щоденної активності; 53 % опитаних переконані, що важливими є власна мотивація та прагнення досягти визначених цілей після повномасштабного вторгнення, 71 % учасників опитування акцентували на важливості підтримки під час війни власного емоційного стану шляхом спілкування з близькими та друзями; 35 % опитаних вказали на причетність до позитивних змін – волонтерства та участі в громадських проєктах [5].

Важливу роль у посиленні комунікації влади, молоді та громадянського суспільства може відіграти діяльність Ради з молодіжних питань при Президентові України. Її стратегічна сесія відбулася 9–10 січня 2026 р. в Києві, під час якої учасники обговорювали сучасний стан молодіжної сфери та Державну цільову програму «Молодь України: покоління стійкості – 2030», інші стратегічні документи. Основна увага була зосереджена на питаннях формування спільного бачення розвитку молодіжної політики та ролі Ради в цьому процесі. Рада з молодіжних питань при Президентові України може стати інституцією, яка буде задавати тон у молодіжній політиці на найближчі роки.

Іншим важливим інституційним джерелом активності молоді в умовах війни стають молодіжні центри, у діяльності яких ефективними є: 

• волонтерські ініціативи (участь у зборах, допомозі військовим, евакуйованим, дітям); 
• інтерактивні патріотичні заходи (тематичні флешмоби, мистецькі виставки, театральні постановки); 
• діалоги з ветеранами, військовими, волонтерами, що сприяють особистісному переживанню національного досвіду;
• психологічні практики (щоденники війни, рефлексивні есе), які поєднують емоційну адаптацію з національною самосвідомістю; 
• конкурси есе, плакатів, відеопроєктів на патріотичну тематику тощо. 

Висновки

Сучасна українська молодь – більше не «об’єкт політики». Це насамперед її суб’єкт, який уже зараз формує Україну. Як свідчать результати всеукраїнського опитування активності молоді в 2025 р. «Голоси майбутнього» [3], на часі – нова інституційна угода з державою, якої молодь потребує. Завдяки цьому молодь отримає механізми активності, держава – результат, громади – якісну управлінську основу. Війна засвідчила, що цінність української молоді вже не в «майбутньому потенціалі», а в теперішньому лідерстві. Нинішнє молоде покоління виросло не на тезі «колись стане краще», а сформувалося завдяки досвіду, коли майбутнє доводиться виборювати власноруч. Молодь не питає дозволу бути суб’єктом – вона стає ним через свою щоденну дію. Українська молодь не «чаклує над мрією держави», вона її проєктує, креслить, збирає, перебудовує, ремонтує, захищає та наповнює життям. Коли інші нації говорять про молодь як «ресурс завтрашній», Україна має визнати: нинішнє молоде покоління – фундамент країни сьогодні [5].

Війна як екстремальна форма суспільної кризи посилила фундаментальні виклики свідомості молоді та її ціннісним орієнтирам, прискорила відмову молоді від радянських і російських ідентифікаційних моделей та утвердила українську мову, культуру й історичну пам’ять як ключові маркери національної ідентичності. Окрім того, в умовах війни українська ідентичність виконує для молоді не лише об’єднавчу, а й психологічну та адаптаційну функції, слугуючи внутрішнім ресурсом у подоланні загроз і викликів воєнного часу. В умовах війни це усвідомлення допомагає молоді осмислити набутий досвід не як безладну травму, а як частину ширшого національного зусилля, спрямованого на захист суверенітету, незалежності та соборності України.

___________

1.  Про основні засади молодіжної політики : Закон України від 27.04.2021 № 1414-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-20

2. Українці пишаються своєю державою: результати всеукраїнського дослідження про ідентичність. 2025. 17 жовт. URL: https://mms.gov.ua/news/ukraintsi-pyshaiutsia-svoieiu-derzhavoiu-rezult…

3. Голоси майбутнього: результати всеукраїнського опитування молоді у 2025 році. 2026. 04 січ. URL: https://gurt.org.ua/news/informator/109963/

4. Веремєєва Т. Стрес як норма: 91 % молоді в Україні перебуває на межі емоційного вигорання. 2026. 10 лют. URL: https://www.rbc.ua/rus/news/stres-k-norma-91-molodi-ukrayini-perebuvae-…

5. Стійкість молоді під час війни. URL: https://ukraine.ureport.in/story/2068/

Джерело: niss.gov.ua