У межах проєкту «Молодь за майбутнє України: діалог, дослідження та творча медіаробота для консолідації українського суспільства та православ’я» відбулася чергова зустріч із циклу вебінарів, присвячених темі спільного блага та відновлення України.

Гостею проєкту стала релігійна публіцистка, дослідниця сучасних церковних процесів, авторка книги «Московський Патріархат в Україні: анатомія зради» Тетяна Деркач. Вона запропонувала учасникам тему «Церковна поляризація і її вплив на спільне благо», запросивши подивитися на церковний конфлікт не лише як на внутрішню проблему православ’я, а як на явище, що впливає на все українське суспільство.

У центрі вебінару було питання не про те, яка зі сторін конфлікту має рацію, а про те, що багаторічне церковне протистояння робить із суспільною довірою. Учасники простежили, як за понад три десятиліття навколо початкової суперечки про канонічний статус поступово нашаровувалися питання ідентичності, політики, безпеки, війни, легітимності та колективної травми, перетворивши церковний конфлікт на складний суспільний вузол.

Особливу увагу було приділено тому, як церковний конфлікт підсилює вже існуючі поляризації. Під час зустрічі обговорювалися взаємини між військовими та цивільним тилом, між українцями в Україні та за кордоном, політична поляризація, мовно-культурні суперечності, а також фундаментальне питання про те, яку модель держави будує Україна після війни. Церковний фактор розглядався як каталізатор, який не створює нові поділи, але здатний посилювати вже наявні суспільні напруження.

Окремий блок вебінару був присвячений суспільній довірі. Спираючись на ідеї Нікласа Лумана, Роберта Патнема, Френсіса Фукуями та Макса Вебера, спікерка показала, що довіра є не лише моральною чеснотою, а фундаментальним ресурсом сучасної держави. Вона знижує суспільні витрати, дозволяє людям співпрацювати поза межами власних «бульбашок», сприяє економічному розвитку та забезпечує легітимність державних інститутів.

Ключовою думкою зустрічі стала теза, що наслідки церковного конфлікту не можна оцінювати лише кількістю парафій чи юрисдикційними змінами. Значно важливіше те, як він впливає на здатність українського суспільства довіряти, співпрацювати й діяти заради спільного майбутнього. Саме тому правильна одиниця виміру цього конфлікту — не церковна статистика, а рівень суспільної довіри та здатність до кооперації.

Традиційно вебінар завершився жвавою дискусією. Молоді учасники разом шукали відповідь на непрості питання: що після війни стане важливішим для України — максимальне відновлення справедливості чи збереження суспільної єдності, чи можливо поєднати ці цілі та якою має бути роль Церкви у відновленні довіри між людьми. Саме такі розмови допомагають формувати культуру діалогу й відповідального пошуку рішень, без яких неможливе майбутнє демократичної України.